«Діти, як квіти.
Доторкнись до кожної із них –
і вона задзвенить, і розсиплеться
аромат, не схожий один на одного»
В.О.Сухомлинський
Вплив педагога на учня має ту виховну силу, яку не можна замінити ніякими програмами, організацією навчальних закладів. «Цілком справедливо,- стверджував К.Д.Ушинський,- що особистість педагога означає ВСЕ у вихованні. Тільки особистість може впливати на розвиток, тільки характером можна сформувати характер, тільки духовністю можна розвинути духовність. Ось тому в кожному вчителеві так важливі і характер, і духовність, і переконання».
На мою думку, організовуючи навчально-виховний процес класного колективу, класний керівник мусить орієнтуватися на людину і, перш за все, на дитину, підлітка як вищу цінність, унікальну людську особистість. Тому, я вважаю, найоптимальнішим типом взаємовідносин класного керівника з класним колективом є співпраця. Обираючи позицію підтримки, я не обмежую учнів у вираженні своєї особистості, виконую компенсуючу, захисну, регуляційно-корекційну функцію. Серед моїх настанов мають місце відкритість особистості, вимогливість, сприйняття учнів як особистості.
Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя.
Я згодна з тим, що основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Головною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе. Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.
Сучасний зміст виховання в Україні - це науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загально визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення.
Працюючи у шостому класі, я прагну охоплювати всі напрями виховання та сприяти формуванню ціннісного ставлення до кожної з пріоритетних сфер спілкування. Та все ж, я думаю, що реалії сьогодення вимагають від учителя особливої уваги до проблеми формування ціннісного ставлення до себе.
ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.
У нашій школі працюють творчі групи класних керівників за різними напрямками. Творча група, до якої входжу я, працює по напрямку «Ціннісне ставлення до свого фізичного «Я». Робота в цьому напрямку передбачає виховання у особистості вміння оцінити свою зовнішність і тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, вольові риси гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров′я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності , здоровий спосіб життя, активний відпочинок.
Плануючи роботу по реалізації поставлених завдань, я розробляю такі форми роботи з вихованцями, які направлені на формування:
- вміння цінувати себе як унікальну, неповторну особистість;
- усвідомлення норм власної поведінки;
- прагнення бути фізично здоровою людиною;
- вміння адаптуватися до різних життєвих ситуацій та конструктивно впливати на них;
- вміння коректувати та регулювати власну поведінку.
На годинах спілкування ми говоримо з дітьми про культуру поведінки, про шкідливість куріння, ми вчимося бути толерантними, а також беремо участь у спортивних змаганнях.
Виховання здорового способу життя дітей є невід′ємною частиною моєї роботи. З метою пропаганди здорового способу життя, я запроваджую у своїй роботі тренінги, рольові ігри, бесіди, на теми «Життя без куріння можливе», «Що я повинен знати про СНІД?», «Ми за здоровий спосіб життя», «Ми – олімпійці».
У своїй практиці класного керівника я дотримуюся принципу особистісної орієнтації. Необхідно знати, що загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно. А ми, педагоги, мусимо виховувати у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, допомагати визначати її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей; не обмежувати її в правах почуватися індивідуальністю; виробляти оптимістичну стратегію розвитку кожного вихованця; спрямовувати емоційної сприйнятливості, довільної поведінки, базових якостей особистості. З цією метою серед учнів свого класу я проводила анкетування «Чи любиш ти себе?», давала поради «Як подолати невдачу».
Кожна людина здатна до самовдосконалення, до конструктивної самокритичності, до формування свого власного»Я». Саме ціннісне ставлення до свого психічного "Я" допомагає мені виховувати у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу-думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Я завжди ставлю перед собою завдання навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню з неї реалістичної Я-концепції. Проблеми психічного характеру починають активно цікавити учнів у середніх класах. Тематика питань, що цікавлять учнів, дуже різноманітна – від питання «чому я не можу запам′ятати навчальний матеріал?» до питання «як змінити себе?». Щоб дати відповідь на ці та інші запитання , під час годин спілкування ми вчимося правильно організувати свою роботу, досягти успіхів у навчанні, порозумітися з оточуючими. Одним словом учні вчаться пізнавати себе.
Виховати і розвинути ціннісне ставлення особистості до свого соціального «Я» - це ще один із складових аспектів ціннісного ставлення до себе. Як орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, впливати на них; як визначати свій статус в соціальній групі, налагодити спільну працю з дорослими та однолітками; як запобігти конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей,- саме такі проблеми я вирішую зі своїми вихованцями, для того щоб допомогти їм в опануванні життєвих навичок, необхідних для правильного поводження в соціальному середовищі. Я розробила і провела з дітьми такі виховні години, як «Вибори президента у моїй школі», «Гість у дім – радість у нім», «Урок ввічливості».
Велику роль я приділяю і самоврядуванню учнів. У нашому класі активно діє творча група, завданням якої є організація свят у класі, оформлення стіннівок, прийняття рішень про плани роботи на канікулах. Дітям подобається самостійність, право приймати рішення, пропонувати власні, цікаві для них ідеї, право вибору. А я, як класний керівник, просто спрямовую їх енергію та завзяття у правильне русло. Наше місто називається «Усмішка» і ми пишаємося його атрибутикою, досягненнями та перемогами. Ми є активними учасниками усіх позакласних заходів, які проводяться у «Країні Юнландії». Наш клас неодноразово був нагороджений грамотою за активну участь у громадському житті шкільного осередку. Ми пишаємося своїми успіхами і намагаємося бути якомога кращими. Слід зазначити, що функціонування Юнландії в нашій школі відіграє велику роль в процесі виховання ціннісного ставлення до всіх пріоритетних напрямків.
На завершення ще раз хочу наголосити, що важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є виховання ціннісного ставлення до себе. А виховання ціннісного ставлення – це складова виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.
Дорослішають мої вихованці, складнішими стають мої завдання, але я люблю свою роботу, бо немає більшої винагороди, ніж спостерігати творіння унікальної, неповторної особистості, до виховання якої ти доклав своїх сил, умінь і частку свого серця.
Виховні години:
Батьківські лекторії:
Години спілкування:
Тестування для учнів:
Позакласні заходи:
|
